Війна в Україні стала, мабуть, найсерйознішим випробуванням за роки незалежності. Різке падіння ВВП, втрати активів і доходів від експорту, енергетична та демографічна кризи — лише невеликий список труднощів, з якими зіткнулася наша країна у 2022 році та які продовжує долати у 2023-му.
Але подивімося пильніше на зміни, що вже відбулися, а також спробуємо спрогнозувати, що чекає нас із вами в недалекому майбутньому. Обговорити є що.
ВВП, інфляція та курс валют
Цікаво, що у 2022 рік українська економіка увійшла з приростом у 3,2%, що після падіння на 4% у період пандемії Covid-19 було цілком непогано. Але 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення, а всі попередні позитивні тенденції зійшли нанівець.
На початку активної фази війни прогнози експертів з приводу можливого падіння ВВП відрізнялися, але більшість сходилася на думці, що воно буде понад 30%. Так і сталося — позначку в −30% ВВП ми з вами пройшли ще у вересні.
Однак тут варто сказати, що Україна вже стикалася зі значним падінням ВВП в минулому. Після розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності скорочення економіки склало цілих 50%. Різниця була лише в тому, що цей процес розтягнувся на шість років — з 1993 по 1999-й. Надалі (зокрема, й 2008-му та 2014-му) падіння ВВП не перевищувало 15%.
Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень підкреслює:
«Економічні виклики сильно зросли в листопаді через активізацію обстрілів території України ракетами та дронами. Зокрема, через удари по об'єктах критичної й енергетичної інфраструктури. Екстрені та планові вимкнення електроенергії стали справжнім викликом для бізнесу та населення».
На щастя, станом на кінець лютого й початок березня ситуацію у сфері енергетики вдалося стабілізувати. Однак потрібно бути реалістами — повторення сильного дефіциту електроенергії все ще можливе в майбутньому.
Факт: з початку повномасштабного вторгнення прямі втрати України — житлових будинків, підприємств та інфраструктури — склали близько 136 мільярдів доларів.
Особливо сильно постраждала через війну металургія, яка справедливо вважалася одним зі справжніх локомотивів економіки країни. За різними оцінками, ця сфера втратила від третини до половини всіх активів. Причина в тому, що більшість ключових металургійних підприємств розташовуються або розташовувалися на сході або на півдні України. І тут неможливо не згадати про завод «Азовсталь» у Маріуполі, який став справжнім символом опору російським окупантам, але був фактично знищений і розграбований окупантами.
Зниження металургійного виробництва в Україні з початку війни склало 70%. А це теж стало сильним ударом по економіці, адже ця сфера довгі роки була одним із лідерів за обсягами експорту. Зараз же на першому місці знаходиться експорт аграрної продукції, а металургійний просів на 62%.
Бізнес при цьому досить швидко адаптувався під нові реалії та загалом після першого шоку оперативно відновився. Так, перебої з електропостачанням ускладнили багато бізнес-процесів, проте критичною ситуація все ж не стала.
Щодо енергетичного сектора, то після першої хвилі російських ударів по нафтових об'єктах відновитися теж вдалося досить швидко. Так, ціни на паливо зросли та спостерігався певний дефіцит, але ситуація загалом стабілізована.
Куди більш серйозною стала друга хвиля ударів — уже по енергетичних об'єктах. За різними даними, було знищено або пошкоджено до 50% усіх високовольтних потужностей в Україні.
Опитування представників підприємств дають нам такі результати:
- 66% змушені були коригувати свій графік;
- 40% знизили обсяги виробництва;
- 12% частково закрили свої потужності.
При цьому вже у грудні лише 1% представників підприємств сказали, що через блекаути змушені були повністю зупинити виробництво. Інші знайшли способи продовжувати займатися своєю справою.
Тепер щодо сільського господарства
Мабуть, цей сектор української економіки постраждав менше за інші. На більшості територій країни особливих труднощів із веденням сільського господарства не було. А зернова угода дала можливість експортувати сільськогосподарську продукцію морем, що дозволило підтримувати економіку.
Так, окуповані південь і схід країни у 2022 році виявилися відрізаними від України. Частина територій прямо зараз замінована. Тому навіть після деокупації потрібен час для відновлення там сільського господарства.
Інфляція стала особливо стрімкою
Очевидно, що повномасштабна війна у країні завжди провокує інфляцію. Україна, на жаль, не стала винятком із правил. Навіть офіційна інфляція вкрай висока. До кінця 2022 року індекс зростання цін наблизився до 30%.
Це багато. Але, за словами деяких експертів, для країни у стані війни показник досить стриманий. Зараз інфляція спостерігається в більшості держав Європи, хоч і не настільки активна. А в Молдові, наприклад, вона навіть вище, ніж в Україні, — понад 30%. Навіть у відносно економічно стабільній Польщі вже до жовтня 2022 року вона склала 18%.
До речі, у 2014-2015 роках рівень інфляції в Україні був навіть вище:
Офіційний курс долара від Нацбанку становить 36,6 грн. Однак він де-факто не відповідає ринковому. Тому НБУ доводиться продавати валюту з резервів для підтримки гривні. Якщо на початку 2022 року валютні резерви України становили майже 31 млрд доларів, то вже в липні скоротилися до 22,8 мільярда. Однак до кінця року знову виросли та склали майже 28 млрд. Тут, звичайно, свою роль відіграла допомога від наших західних партнерів. Близько 60% всього дефіциту бюджету країни фінансується саме через міжнародну підтримку.
Український імпорт та експорт
Українська економіка загалом є експортно орієнтованою. Значна частина коштів надходить до бюджету саме завдяки зовнішній торгівлі. На жаль, на обсягах експорту війна теж відбилася — показники просіли приблизно на 32,3%. У сформованих умовах вітчизняним виробникам вдалося продати за кордон товарів менш ніж на 37 мільярдів доларів. Головними експортними товарами у 2022 році були: соняшникова олія, кукурудза, залізна руда, пшениця та ріпак.
Цікаво й те, що змінилися напрямки експорту. Наприклад, найактивнішим покупцем української продукції стала Польща. А Китай, який до війни був на першому місці, опустився аж на четверте. Його частина в загальному українському експорті просіла з 11,8% до 5,3%. Серед інших активних покупців нашої продукції — Румунія, Туреччина та Німеччина. Вражає те, що навіть після початку повномасштабної війни деякі вітчизняні експортери продовжують підтримувати зв'язки з Росією. Так, обсяги експорту в рф істотно просіли, і вона з п'ятого місця перемістилася на двадцяте, але все ж…
Криза людського капіталу
Найсерйознішим викликом для України став масовий відтік людей — з країни виїхало близько 7,8 мільйона людей із початку війни. Близько 4,8 млн з них отримали тимчасовий захист у Польщі, Німеччині та інших країнах. Це набагато більше, ніж у період міграційної кризи 2015-2016 років, коли до Європи з Африки та Близького Сходу перебралося близько 2,5 млн біженців.
Проблема в тому, що масовий виїзд українців за кордон — це ще один сильний удар по економіці. Та і юне покоління змушене рости в чужих країнах. Якщо у 2021 році в українських дитсадках та школах було 5,4 млн дітей, то у 2022-му — лише 2,25 млн. Менше ніж половина!
Також не варто забувати про людей, які переїхали всередині країни. Таких 6,5 млн осіб, і лише половина з них отримала офіційний статус внутрішньо переміщених осіб. Тільки 40% із них змогли працевлаштуватися. Це більше, ніж було влітку (40%), але все ще занадто мало.
За інформацією Нацбанку України, на поточний момент у країні показник безробіття вкрай високий — близько 30%. А це приблизно 5 мільйонів осіб. Однак Міністерство економіки називає більш оптимістичну цифру — 2,4 млн безробітних, що теж досить багато.
На жаль, доходи українців теж знизилися. За даними Пенсійного фонду, номінальна зарплата зменшилася на 5%. Однак реальне падіння (з урахуванням інфляції) становить близько 20%. А це досить відчутне зниження, яке, ймовірно, вже відчув кожен українець.
Що чекає українську економіку далі?
Це складне питання, відповідь на яке залежить від безлічі факторів: скільки ще триватиме війна, чи збережеться підтримка наших західних партнерів, чи не трапиться колапсу енергетичного сектора через наступні ворожі удари тощо.
Ймовірно, до самого завершення бойових дій ситуація в економіці залишатиметься напруженою. Однак після перемоги, на думку багатьох експертів, її чекає небувалий сплеск активності. Ймовірно, до країни прийде безліч закордонних інвесторів, про що вже говорять у деяких країнах (навіть у Китаї), Європа та США готові допомагати нам у післявоєнному відновленні, а значна частина українців повернеться додому. Хоча й не всі.
Загалом перспективи нашої економіки можна з обережністю назвати оптимістичними. Звичайно, легко не буде, і всі це розуміють. Але ми все ж вважаємо, що найскладніші випробування вже пройдені. А попереду — справжній ренесанс України та її економічного сектору. Зараз наше з вами завдання — працювати на перемогу й не зупинятися попри всі складнощі та перешкоди!
Залишіть ваші контактні дані.
Будемо раді обговорити ваш проект!
